«Благодійник року» 2023: у Львівській політехніці подякували друзям і партнерам, які допомагають розвивати Університет

У Національному університеті «Львівська політехніка» 30 листопада було велелюдно. У найгарнішій залі зібрали друзів і партнерів Університету, щоб подякувати їм за підтримку і спільні цінності, за те, що навіть у час війни допомагають розвивати освіту та науку, дбають про розвиток студентів і надають допомогу в реалізації цінних проєктів.

Як наголосив у своєму зверненні ректор нашого Університету професор Юрій Бобало, на цей захід зібралися люди, які довіряють Львівській політехніці, вболівають за розвиток освіти в Україні та розуміють потужність наукового потенціалу політехніків.

– Я горджуся, що саме завдяки вам Політехніка не перестає працювати, розвиватись і йти далі. Ми завжди відчуваємо вашу підтримку на різному рівні. Перед подією я мав можливість поспілкуватися з деким із вас, і приємно вразило ваше зацікавлення у різних форматах співпраці. Впевнений, що надалі у співдії ми зможемо досягнути ще кращих результатів, – звернувся до присутніх в Актовій залі друзів і партнерів нашого Університету Юрій Ярославович.

Нагадуємо, Благодійників визначають у таких категоріях:

• Благодійник року – юридична особа;
• Благодійник року – фізична особа;
• Благодійник року – найкращий волонтер.

Номінантами можуть бути особи, які зробили благодійний внесок у розвиток університету за поточний рік не менш як 1 мільйон гривень – для юридичних осіб і не менш ніж 100 тисяч гривень – для фізичних осіб. Ця церемонія є актом вшанування тих, хто у своїй діяльності спирається на духовні цінності й безкорисливо працює для суспільного блага.

Тож цьогоріч переможцями в номінації «Благодійник року – юридична особа» стали:

• Міжнародна організація з міграції (МОМ) – IOM Ukraine;
• Mitsubishi Electric B.V. – Polish Branch.

У номінації «Благодійник року – фізична особа» перемогли:

• Володимир Анатолійович Ярандін;
• Андрій Петрович Угрин.

У номінації «Благодійник року – найкращий волонтер» нагороди отримали:

• Джейкоб Дальгоф, генеральний директор MatchOffice Україна;
• Громадська спілка «ДИСТРИКТ РОТАРІ ІНТЕРНЕШНЛ 2232».

Також ректор вручив відзнаки установам та організаціям, які підтримали Львівську політехніку цього року:

• Львівська міська рада – міському голові Львова Андрієві Садовому;
• Управління Верховного комісара ООН у справах біженців – голові Львівського польового офісу Раяну Маршалу;
• Данська рада у справах біженців – керівникові регіонального відділення Шивон Патрісії Люхам;
• ТОВ «МАШІНТЕХ» – директорові Олексію Белевському;
• Благодійна організація «КОРЕ Україна» – виконавчій директорці Ліані Хоровицькій;
• Благодійна організація «Благодійний фонд «Фундація стратегічних змін» – директорці ЗМІН Христині Бойко;
• Благодійний фонд «Фонд освітніх ініціатив» – голові правління Антонові Дзюбі;
• АТ «Приватбанк» – директорові Західного регіонального управління Андрію Якиміву;
• Почесному консулу Литовської Республіки в м. Тернополі Ярославу Візняку;
• ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс» – директорові Тарасу Скибі;
• Хільфсверк Юкрейн – генеральному директорові Фонду Сергію Томашкову;
• Клейріна Фаундейшн енд Сошіал Сторі Сентер – скарбнику Джін Лі.

Крім того, від імені політехнічної спільноти подякували тим, хто незмінно допомагає нашому Університету:

• JetSoftPro – Олександрові Самуйлову;
• GlobalLogic – Костянтинові Пелеху;
• Освітній центр «МрійДій» – Лідії Білас;
• Фармацевтична корпорація «Артеріум» (АТ «Галичфарм») – Ірині Гнатів, Оксані Смалюх, Максимові Гаврилишину;
• ФОП Вацяк Мар’ян Зеонович – Мар’янові Вацяку;
• Банк «Кредит Дніпро» – Тетяні Вербицькій;
• ТзОВ «Валетудо» (Завод мінеральних вод «Солуки») – Богданові Гачку;
• ФОП Дмитришин Богдан Петрович Agiliway (Аджілівей) – Анастасії Лобановій, Дмитрові Різнику;
• ПрАТ «Компанія Ензим» – Володимирові Єрохіну;
• SoftServe – Іванові Загородньому, Оксані Когуч;
• ФОП Захарко Тарас Ярославович – Тарасові Захарку;
• Архітектурно-інвестиційна компанія «КРЕАТИВ» – Катерині Янчук;
• Технології для бізнесу – Валерію Миколайчуку;
• Львівобленерго – Степанові Пакіжу;
• Savytskyy Design – Маркові Савицькому;
• Luminal/CTS – Ігорю Сметані;
• Sulyk Architects – Тарасові Сулику;
• Енергоінвест, Самбірська сонячна станція – Тарасові Федаку;
• Технобудмат – Юрієві Франту;
• Sombra – Вікторові Чеху.

Цьогоріч церемонію нагородження переможців «Благодійник року Львівської політехніки» доповнила фахова панельна дискусія «Львівська політехніка: капіталізація історії». Розмова стосувалася трансформації історичних споруд, зокрема освітніх, у нові призначення, що досягнули великого успіху. Спонукою до обговорення цієї теми стала ідея ревіталізації одного з найцікавіших приміщень Львівської політехніки – Машинної зали. Тут хочуть створити особливий простір, у якому поєднають історію розвитку інженерії та механіки з інтерактивними подіями, які надихатимуть студентську молодь до творення нових проєктів і втілення в життя найфантастичніших ідей.

Модерував панельну дискусію випускник Львівської політехніки, архітектор, урбаніст, очільник у 2015–2019 роках Управління архітектури міста Львова, заступник міністра розвитку громад та територій з питань європейської інтеграції у 2019–2020 роках Юліан Чаплінський. Її частинками були – теоретикиня архітектури, історикиня Юлія Богданова, мистецтвознавець, куратор музейної справи Павло Гудімов і керівник Львівського органного залу Іван Остапович.

Кожен з учасників дискусії поділився власним досвідом вивчення трансформації історичних просторів у сучасні, наповнені цікавими ідеями. Юлія Богданова зосередила увагу на унікальності кампусу Львівської політехніки, зокрема на Машинній залі.

Павло Гудімов розповів про закордонний та український досвід, пояснивши, як музей може бути прибутковим і привабливим як для митців, так і для відвідувачів.

Іван Остапович, маючи досвід реанімації Органного залу, який, до слова, є частиною кампусу Львівської політехніки, розповів, як збиткову установу перетворити на живу інституцію, де йдеться не тільки про концерти, а й про архівацію та популяризацію української музики.

Після досить жвавої дискусії всі учасники події мали нагоду побачити на власні очі, чим цікавий та унікальний простір Машинної зали, і продовжити обмін думками про наповнення цього приміщення новими сенсами.

Більше фото можна переглянути на цій сторінці.